ПАРАСКА ГОРИЦВІТ-ГІРКА (ПАРГОР)
... *** ...
ІНДІЙСЬКІ ЗАГРАВИ
(пригодницьке)
... *** ...
ЖИТТЄДАЙНА ЧІЧЬКА.
|
Ой ця Чічька-Вішшюночька
Добра запорука.
З нев ловила ни вбивала
Ні орла, ні крука.
А до Чічькє шшє Заграва
На ключі сіяла.
Абих довго у мороці
За цим ни шукала.
Бо чєс дуже був тривожний
Лиш я собі знаю?..
Бо шшє й тепер своїм серцем
Допереживаю...
Я співаю ни тураю
Бо так має бути.
Аби в співаню про дешшо
Хоть трохє спимнути?
Проспіване я запишу
Най си не забуде...
Про цу Чічьку-Вішшюночьку
Шо спасала люде...
|
Коли доспівала співаночку, підійшла до Вісона, тай запитала:
„Ти не маєш нічого проти, єкшо оцей Цвіточьок буде на нашому
столі красуватися? Може, ніхто не викраде?” Вісон подумав, тай
каже:”Давно би пора поставити отут життєдайну Чічьку? Адже,
в пазушині їй тісно... може уже утратила красу й силу до жииия?
Гірка тут же представила чічьку ни з пазушини, а вже в тій кокосівці,
шоби Вісон не безпокоївси занедужаною Чічькою. Чічьку обпістували
обоє, а коли запримітили, шо вже нема тих кольорових пелюсточок,
на єкєх писалося про порадність уретованиц приречених... то
так и подумали шо ця Квітка, то є Передвісниця до Добра...
То вже було дуже приємне обоїм. Тож, і вирішив Вісон вийти
до бамбукового деревця, шоби принести з сухого сучка патичок
як підпору Квітці. Єк лишень вийшов на задвірок, за ним вилетів
навздогін Папуґа-Реготун. Єкєй причаївся в кутичку побіч пакетів
і прибулі навіть не замітили того... Ну, -- каже Гірка, -- у
нашему палаці є надійний сторож. Хоть и ни було мене деякий
час, та в заміну був Реготун на домарстві. І не могла ни звернутиси
до пташини з допитаницями, тут же й запитала: „Шо ти побратим
цю їв за ці часи, тай чи їв?” Та, Реготун зарейвашив дуже вже
охоче: „Їв, їв, їв!..”
Вісон з Гірков також засміїлиси, тай потужили свої ни насичені
животи заперіззям, і тут же відповіли Реготунові: „То добре,
шо ти футрований. Бо ми лише шо відживаємо... Тай при цему будемо
обдумувати про футрункє свої. А коли буде у нас, то й на твою
долю ни пошкодуємо. Адже, ти наш надійний домарінник?.. Єк лиш
наговорилиси з Папуґов, тоді вирішили зайнятися іншими розмовами,
аби бути в курсі справи про минуле й теперішне... шоби пов’єзати
всі кінці дуже вже надійно.
А насамперед згадав про Лалу Індійця, про якого захоплююче
пару слів сказав шоби доповнити красу Квіткє-Вішшюнкє. Наш Лала
Індієць є чудесний модник. Єк уздрит цису Чічьку в корубці ни
дуже вже гоноровій, то відразу візьметься майструвати підцвіточьник...
Бо, Індійці то є Люди Прекрасних Сувенірів...
Гірка при цих розповідях про побратима, тут же зацікавилася
кожним зокрема, адже їх було шшє 8 низвіданих...
Вісон дуже вже охоче розповідав про кожного зокремо. А так
єк ці розповіданиці були протяжні то Вісон усівся поудобнішше
з схрешшеними ногами, тай робив волю любо питній Гіркотуни всим
цим шо минулося давним-давно...