укр / ENG / pol

КРИВОРІВНЯ

МУЗЕЙ ПАРАСКИ ПЛИТКИ-ГОРИЦВІТ


ПАРАСКА ГОРИЦВІТ-ГІРКА (ПАРГОР)

... *** ...

ІНДІЙСЬКІ ЗАГРАВИ
(пригодницьке)

... *** ...

ЖИТТЄДАЙНА ЧІЧЬКА.

 

 

Ой ця Чічька-Вішшюночька
Добра запорука.
З нев ловила ни вбивала
Ні орла, ні крука.

А до Чічькє шшє Заграва
На ключі сіяла.
Абих довго у мороці
За цим ни шукала.

Бо чєс дуже був тривожний
Лиш я собі знаю?..
Бо шшє й тепер своїм серцем
Допереживаю...

Я співаю ни тураю
Бо так має бути.
Аби в співаню про дешшо
Хоть трохє спимнути?

Проспіване я запишу
Най си не забуде...
Про цу Чічьку-Вішшюночьку
Шо спасала люде...

Коли доспівала співаночку, підійшла до Вісона, тай запитала: „Ти не маєш нічого проти, єкшо оцей Цвіточьок буде на нашому столі красуватися? Може, ніхто не викраде?” Вісон подумав, тай каже:”Давно би пора поставити отут життєдайну Чічьку? Адже, в пазушині їй тісно... може уже утратила красу й силу до жииия? Гірка тут же представила чічьку ни з пазушини, а вже в тій кокосівці, шоби Вісон не безпокоївси занедужаною Чічькою. Чічьку обпістували обоє, а коли запримітили, шо вже нема тих кольорових пелюсточок, на єкєх писалося про порадність уретованиц приречених... то так и подумали шо ця Квітка, то є Передвісниця до Добра...

То вже було дуже приємне обоїм. Тож, і вирішив Вісон вийти до бамбукового деревця, шоби принести з сухого сучка патичок як підпору Квітці. Єк лишень вийшов на задвірок, за ним вилетів навздогін Папуґа-Реготун. Єкєй причаївся в кутичку побіч пакетів і прибулі навіть не замітили того... Ну, -- каже Гірка, -- у нашему палаці є надійний сторож. Хоть и ни було мене деякий час, та в заміну був Реготун на домарстві. І не могла ни звернутиси до пташини з допитаницями, тут же й запитала: „Шо ти побратим цю їв за ці часи, тай чи їв?” Та, Реготун зарейвашив дуже вже охоче: „Їв, їв, їв!..”

Вісон з Гірков також засміїлиси, тай потужили свої ни насичені животи заперіззям, і тут же відповіли Реготунові: „То добре, шо ти футрований. Бо ми лише шо відживаємо... Тай при цему будемо обдумувати про футрункє свої. А коли буде у нас, то й на твою долю ни пошкодуємо. Адже, ти наш надійний домарінник?.. Єк лиш наговорилиси з Папуґов, тоді вирішили зайнятися іншими розмовами, аби бути в курсі справи про минуле й теперішне... шоби пов’єзати всі кінці дуже вже надійно.

А насамперед згадав про Лалу Індійця, про якого захоплююче пару слів сказав шоби доповнити красу Квіткє-Вішшюнкє. Наш Лала Індієць є чудесний модник. Єк уздрит цису Чічьку в корубці ни дуже вже гоноровій, то відразу візьметься майструвати підцвіточьник...

Бо, Індійці то є Люди Прекрасних Сувенірів...

Гірка при цих розповідях про побратима, тут же зацікавилася кожним зокрема, адже їх було шшє 8 низвіданих...

Вісон дуже вже охоче розповідав про кожного зокремо. А так єк ці розповіданиці були протяжні то Вісон усівся поудобнішше з схрешшеними ногами, тай робив волю любо питній Гіркотуни всим цим шо минулося давним-давно...