укр / eng / pol

НАУКОВИЙ ВІДДІЛ

НОРМАТИВИ

Чи може бути щось більш захоплююче, ніж лабіринт ідей, несподіваних змістів, інтелектуальних пасток, впертих суперечок, загадок і сумнівів високого розуму? Лабіринт – це сумніви науки. На розгадки вона запрошує тебе і тебе… Найсміливіших. Найризикованіших. Для яких «божевільна ідея» — нитка Аріадни, спосіб знайти Шлях.
Центр Леся Курбаса саме так розуміє сучасну теорію, зокрема, театрознавчу, яку ще треба створити адекватною часові – ХХІ століттю.

Наш теоретичний відділ вбачає потребу у науковцях різних напрямів – театрознавцях традиційних, соціологах художньої культури, філософських антропологах, культурологах, які вивчають театр. Відділ саме так і побудовано. Бажаний тут був би ще й фізик і математик, який володів би новітніми методами, скажімо, «метафоричної математики». Чи історик, що відчував би смак до – теж новітньої – історії, яка спирається на умовний конструкт: «що було б, якби…». Все це нині реально існує в науці і дає високий ефект. І треба лише залучати до театру цих сміливців.

Наш відділ належить фундаментальній теорії.

Ми переконані в наявності глибинних законів побутування театру і художньої культури на загал. Строгих, як таблиця Менделєєва, красивих і «живих», як теорема Фермі. Саме їх ми «розшукуємо» і розгадуємо. Театр для нас – нелінійна, відкрита система, що працює на засадах самоорганізації. Її упереджувальні можливості майже фантастичні.

У наших дослідженнях «Український театр. ХХ століття», «Текст культури у пошуках автора», «Запрошення до Хаосу», «Курбасівські читання» та багато інших ви зустрінете і нові методології, і деякі розгадки сучасного театру, й інший погляд на усталені речі, зокрема, на театральну історію.

І найважливіше. Театр і наука про нього не може не реагувати на принципово нові конфігурації часу і простору, спричинені трьома фундаментальними науковими революціями ХХ століття, на які передусім якраз і реагує «чуттєва» нелінійна система – художня культура, отже – театр.

Театр перебуває нині у так званому постнекласичному просторі, де зовсім інші закони, ніж у просторі класичної культури. Їх ми й вивчаємо. Тут немає диктату причинно-наслідкових зв’язків чи обов’язкової для всіх «єдиної істини», строгої ієрархії чи «людини як міри всіх речей». Тут складніше і вільніше. У цьому просторі панує непередбачуваність, ймовірність, свобода інтерпретацій, культура запитань, а не відповідей…

Тут – місце зустрічі Вченого і Поета, місце новому поняттю наукової коректності і наукової строгості.

Наш відділ фундаментальної теорії самоокреслився саме на цьому напрямі. Гадаємо, найпродуктивнішому.


2022
Завершені дослідження

1. Шевченко Н.А.
Театральний глядач як співавтор художнього змісту.

2. Шаповал М.О.
Наративні трансформації сучасної української драматургії.

3. Токарчук Н.Ю.
Основи поведінкової грамотності в акторському мистецтві.


2021
Завершені дослідження

1. Левченко О.Г.
«Конфлікт інтерпретацій в постнекласичному контексті»

2. Коваленко О.М.
«Методологія режисури: генеза індивідуального художнього стилю митця ХХ - початку ХХІ століття (школи й напрями)».

3. Танюк О.Л.
«Театр як модель проєктування майбутнього. Постнекласичний контекст».

4. Миколайчук О.В.
Сучасні аспекти історичної драми.

5. Мірошниченко Н.Л.
Полілог сучасної європейської драми у контексті стилістичної ідентичності.


2020
Завершені дослідження

1. Скибицька Ю.В.
«Театральні інститути Європи: структура, функції, ефективність»

2. Шаповал М.О.
«Інтелектуальна біографія в сучасній драматургії»

3. Шевченко Н.А.
«Сучасний театрознавець в контексті перформативного повороту»



2019
Завершені дослідження

1. Корнієнко Н.М.
«ТЕАТР І КВАНТОВИЙ СВІТ»


2018
Завершені дослідження

1. Венедіктова Л.А.
«Сучасні перформативні практики як філософія в дії»

2. Верещак Я. М.
«Театр абсурду в системі соціального імперативу. Паралельні світоглядні засади»

3. Драч О.Т.
«Ігровий театр. Актор: нелінійний ресурс пасіонарності»

4. Коваленко О. М.
«Теорія режисури: ґенеза індивідуального художнього стилю від «великого стилю» до мета модерну»

5. Левченко О. Г.
«Розроблення методологій аналізу драматичних творів»

6. Матвейчук М. Ю.
«Документальний театр «Експертиза» як антропологічна практика сучасності»

7. Миколайчук О. В.
«Розвиток сучасної драматургії: форми організації та підтримки»

8. Мірошниченко Н.Л.
«Сучасні технології творення драматургічного тексту у навчальному процесі»

9. Скибицька Ю. В.
«Українсько-польські культурні зв'язки в новітній драматургії»

10. Танюк О. Л.
«Театр як ресурс художніх методологій. Постнекласичний контекст»

11. Шаповал М. О.
«Українська біографічна драма: тенденції, контексти, трансформаціїї»

12. Шевченко Н. А.
«Театрознавство. Дослідження як практика»

АРХІВ