Науковий відділ
Науковий відділ Центру було створено академіком Неллі Миколаївною Корнієнко, яка багато років його очолювала та визначила траєкторію наукових пошуків.
Свого часу Неллі Корнієнко написала: «Чи може бути щось більш захоплююче, ніж лабіринт ідей, несподіваних змістів, інтелектуальних пасток, впертих суперечок, загадок і сумнівів високого розуму? Лабіринт – це сумніви науки. На розгадки вона запрошує тебе і тебе… Найсміливіших. Найризикованіших. Для яких «божевільна ідея» – нитка Аріадни, спосіб знайти Шлях. Центр Леся Курбаса саме так розуміє сучасну теорію, зокрема, театрознавчу, яку ще треба створити адекватною часові – ХХІ століттю. Наш теоретичний відділ вбачає потребу у науковцях різних напрямів – театрознавцях традиційних, соціологах художньої культури, філософських антропологах, культурологах, які вивчають театр. Відділ саме так і побудовано. Бажаний тут був би ще й фізик і математик, який володів би новітніми методами, скажімо, «метафоричної математики». Чи історик, що відчував би смак до – теж новітньої – історії, яка спирається на умовний конструкт: «що було б, якби…». Все це нині реально існує в науці і дає високий ефект. І треба лише залучати до театру цих сміливців. Наш відділ належить фундаментальній теорії. Ми переконані в наявності глибинних законів побутування театру і художньої культури на загал. Строгих, як таблиця Менделєєва, красивих і «живих», як теорема Фермі. Саме їх ми «розшукуємо» і розгадуємо. Театр для нас – нелінійна, відкрита система, що працює на засадах самоорганізації. Її упереджувальні можливості майже фантастичні. У наших дослідженнях «Український театр. ХХ століття», «Текст культури у пошуках автора», «Запрошення до Хаосу», «Курбасівські читання» та багато інших ви зустрінете і нові методології, і деякі розгадки сучасного театру, й інший погляд на усталені речі, зокрема, на театральну історію. І найважливіше. Театр і наука про нього не може не реагувати на принципово нові конфігурації часу і простору, спричинені трьома фундаментальними науковими революціями ХХ століття, на які передусім якраз і реагує «чуттєва» нелінійна система – художня культура, отже – театр. Театр перебуває нині у так званому постнекласичному просторі, де зовсім інші закони, ніж у просторі класичної культури. Їх ми й вивчаємо. Тут немає диктату причинно-наслідкових зв’язків чи обов’язкової для всіх «єдиної істини», строгої ієрархії чи «людини як міри всіх речей». Тут складніше і вільніше. У цьому просторі панує непередбачуваність, ймовірність, свобода інтерпретацій, культура запитань, а не відповідей… Тут – місце зустрічі Вченого і Поета, місце новому поняттю наукової коректності і наукової строгості. Наш відділ фундаментальної теорії самоокреслився саме на цьому напрямі. Гадаємо, найпродуктивнішому».
За період свого існування науковий відділ провів цілу низку наукових та науково-практичних конференцій, дискусійних панелей і круглих столів разом із фахівцями з різних наукових напрямків.
Дороговказом для нас на наступні роки буде фундаментальна праця Неллі Корнієнко «Театр майбутнього – траєкторія кванту. Порядок, відкритий для випадковості (театрознавство інших вимірів)» (Київ, ДУХ І ЛІТЕРА, 2025, 464 с.) – книга, в якій досліджуються відкриті нелінійні системи, що працюють на засадах самоорганізації і саморозвитку, і театр віднесено саме до таких систем.
2026 р. було засновано щорічну Міжнародну наукову конференцію «Театр як суб’єкт трансформацій», яку ми плануємо розвивати як системну діалогову платформу теоретиків, істориків і практиків драматургії і театру.
Одним із питомих напрямків діяльності відділу залишається дослідження постаті і спадку Леся Курбаса та його театрального кола, започатковане науковими розвідками Неллі Корнієнко.
Науковці відділу також приділяють увагу іншим провідним репрезентантам українського театру, українській драматургії в її синхронному та діахронному контекстах, розвитку театральної критики. Цим проблемам було присвячено цілий спектр планових тем.
Багато років наукові пошуки Центру акумулюються та оприлюднюються у науковому часописі «Курбасівські читання», до співтворення якого ми радо запрошуємо фахівців з різних театральних та культурних осередків.
2025
Завершені дослідження
1. Копйова Д.О.
Феномен гри та театральна система Леся Курбаса: тотальний актор крізь призму мистецької біографії Йосипа Гірняка
Терапевтичні аспекти театру в період екзистенційних викликів: онтологічний і соціальний виміри
3. Токарчук О.В.
Практичні та теоретичні дослідження феномену Образності в акторському мистецтві
4. Левченко О. Г.
Феномен підтексту в постнекласичних контекстах
2024
Завершені дослідження
1. Мірошниченко Н. Л.
Драматургічна модель варіативності сценічних інтерпретацій (на основі авторського творчого досвіду)
2. Танюк О.Л.
«Квантова драматургія» як ресурс нової театральної реальності
2023
Завершені дослідження
1. Бондарєва О.Є
Сучасні поетики та художні практики: проблеми суб’єктності та ідентичності
2022
Завершені дослідження
1. Шевченко Н.А.
Театральний глядач як співавтор художнього змісту.
2. Шаповал М.О.
Наративні трансформації сучасної української драматургії.
3. Токарчук Н.Ю.
Основи поведінкової грамотності в акторському мистецтві.
2021
Завершені дослідження
1. Левченко О.Г.
«Конфлікт інтерпретацій в постнекласичному контексті»
2. Коваленко О.М.
«Методологія режисури: генеза індивідуального художнього стилю митця ХХ – початку ХХІ століття (школи й напрями)».
3. Танюк О.Л.
«Театр як модель проєктування майбутнього. Постнекласичний контекст».
4. Миколайчук О.В.
Сучасні аспекти історичної драми.
5. Мірошниченко Н.Л.
Полілог сучасної європейської драми у контексті стилістичної ідентичності.
2020
Завершені дослідження
1. Скибицька Ю.В.
«Театральні інститути Європи: структура, функції, ефективність»
2. Шаповал М.О.
«Інтелектуальна біографія в сучасній драматургії»
3. Шевченко Н.А.
«Сучасний театрознавець в контексті перформативного повороту»
2019
Завершені дослідження
1. Корнієнко Н.М.
«ТЕАТР І КВАНТОВИЙ СВІТ»
2018
Завершені дослідження
1. Венедіктова Л.А.
«Сучасні перформативні практики як філософія в дії»
2. Верещак Я. М.
«Театр абсурду в системі соціального імперативу. Паралельні світоглядні засади»
3. Драч О.Т.
«Ігровий театр. Актор: нелінійний ресурс пасіонарності»
4. Коваленко О. М.
«Теорія режисури: ґенеза індивідуального художнього стилю від «великого стилю» до мета модерну»
5. Левченко О. Г.
«Розроблення методологій аналізу драматичних творів»
6. Матвейчук М. Ю.
«Документальний театр «Експертиза» як антропологічна практика сучасності»
7. Миколайчук О. В.
«Розвиток сучасної драматургії: форми організації та підтримки»
8. Мірошниченко Н.Л.
«Сучасні технології творення драматургічного тексту у навчальному процесі»
9. Скибицька Ю. В.
«Українсько-польські культурні зв’язки в новітній драматургії»
10. Танюк О. Л.
«Театр як ресурс художніх методологій. Постнекласичний контекст»
11. Шаповал М. О.
«Українська біографічна драма: тенденції, контексти, трансформаціїї»
2017
Завершені дослідження
1. Матвейчук М. Ю
“Мистецька антропологія як дослідження публічності (case study на матеріалах документального театру “Експертиза” групи ТанцЛабораторіум)”.
2. Шевченко Н. А.
“Мистецький діалог як вимога соціокультурної практики”.
2016
1. Мірошниченко Н.Л.
“Незалежні (недержавні) театральні форми. Механізми розвитку і державної підтримки”.
Звіт про науково-дослідну роботу.
2. Венедіктова Л.А.
“Нові форми і методи фінансування державних мистецьких інституцій”
Звіт про науково-дослідну роботу.
2012
1. Бойко Т.А. Сучасний театр: зустріч Сходу і Заходу.
2. Веселовська Г.І. Сучасні теорії театру: пошуки, стратегії, перспективи.
3. Коваленко О.М., Левченко О.Г. Концепція міжнародного театрального фестивалю на базі світового досвіду (аналітичний огляд).
4. Левченко О.Г. Філософсько-антропологічні виміри театральних практик.
5. Мірошниченко Н. Л., Левченко О.Г. Театральний продукт: стратегія, реформа, перспективи” (аналітичний проєкт).
6. Островерх О.Б. Мультимедійні технології у практиці сучасного театру.
7. Чужинова І. Ю. Дискурс драматургії Миколи Куліша у соціокультурному процесі ХХ сторіччя.
8. Шевченко Н.А.. Неоритуальні стратегії і форми сучасного театру.
2011
1. Бойко Т.А. Сучасний театр: зустріч Сходу і Заходу”.
2. Веселовська Г.І. Сучасні теорії театру: пошуки, стратегії, перспективи.
3. Коваленко О.М. Ідіостиль в українській сценографії 80-90-х рр. ХХ ст. (Етап 3. Систематизація методологічних підходів до вивчення художнього ідіостилю у тандемі режисер – художник)”.
4. Левченко О.Г. Театр в системі метаантропології.
5. Мірошниченко Н.Л. Неоміфологічне моделювання тексту в українській драматургії на рубежі ХХ-ХХІ століть.
6. Островерх О.Б. Мультимедійні технології у практиці сучасного театру.
7. Чужинова І. Ю. Дискурс драматургії Миколи Куліша у соціокультурному процесі ХХ сторіччя.
8. Шевченко Н.А. Неоритуальні стратегії і форми сучасного театру.
2010
1. Бойко Т.А. Ґротеск та маска: естетико-художні трансформації в акторській практиці сучасного театру.
2. Веселовська Г.І. Сучасні теорії театру: пошуки, стратегії, перспективи.
3. Коваленко О.М. Ідіостиль в українській сценографії 80-90-х рр. ХХ ст. (Етап 2. Ідіостиль у тандемі режисер – художник.).
4. Левченко О.Г. Театр в системі мета антропології.
5. Миколайчук О.В. Українська кінодраматургія кінця ХХ – початку ХХІ століття: текстові стратегії, жанрова динаміка, концепція автора.
6. Мірошниченко Н.Л. Неоміфологічне моделювання тексту в українській драматургії на рубежі ХХ-ХХІ століть.
7. Островерх О.Б. Мультимедійні технології у практиці сучасного театру.
8. Соколенко Н.О. Трансформація моделі драматичної вистави в системі етично-естетичних конвергенцій української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття.
9. Чужинова І.Ю. Дискурс драматургії Миколи Куліша у соціокультурному процесі ХХ сторіччя.
10. Шапаренко О.М. Дослідження творчості Тадеуша Кантора у контексті продовження авангардистських пошуків Леся Курбаса. (Етап 2. Творчість Леся Курбаса у контексті театрального реформування ХХ ст.).
11. Шевченко Н.А. Неоритуальні стратегії і форми сучасного театру.
2009
1. Бондарева О.Є. Новітня українська драматургія як сегмент театрального тексту.
2. Бойко Т.А. Акторське мистецтво “Березоля” в контексті виконавських практик І третини ХХ ст.
3. Веселовська Г.І. Апологія театрального авангарду в Україні І третини ХХ ст.
4. Коваленко О.М. Ідіостиль в українській сценографії 80-90-х рр. ХХ ст. (Етап 1. Художник театру та кіно: ідіостиль як феномен самоідентифікації (на матеріалі творчості М. Левитської)).
5. Левченко О.Г. Театр у системі мета антропології.
6. Мірошниченко Н.Л. Неоміфологічне моделювання тексту в українській драматургії на рубежі ХХ-ХХІ століть.
7. Миколайчук О.В. Українська кінодраматургія кінця ХХ – початку ХХІ століття: текстові стратегії, жанрова динаміка, концепція автора.
8. Соколенко Н.О. Трансформація моделі драматичної вистави в системі етично-естетичних конвергенцій української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття.
9. Шапаренко О.М. Дослідження творчості Тадеуша Кантора у контексті продовження авангардистських пошуків Леся Курбаса” (Етап 1. Творчість Т. Кантора у контексті театрального реформування ХХ ст.).
10. Шевченко Н.А. Простір театру і проблема аутентики в життєтворчих стратегіях митця.
2008
Тематика наукових розробок з пріоритетних напрямків на 2008 рік
(відповідно до Постанови Колегії Міністерства культури і туризму № 3/13-г від 13 березня 2008 р.)
1. Бойко Т. А. Акторське мистецтво „Березоля” в контексті виконавських практик І третини ХХ ст.
2. Бондарева О.Є.Новітня українська драматургія як сегмент театрального тексту.
3. Веселовська Г. І. Апологія театрального авангарду в Україні І третини ХХ ст.
4. КорнієнкоН. М. Театр і проблеми синергетики.
5. Левченко О. Г. Деякі проблеми сучасної театральної антропології. Інтертекстуальність. Аудиторія.
6. Миколайчук О. А. Українська кінодраматургія кінця ХХ – початку ХХІ століття: текстові стратегії, жанрова динаміка, концепція автора.
7. Мірошниченко Н. Л. Українська драматургія в контексті зміни діалогічної моделі „автор – театр” початку ХХІ ст.
8. Островерх О. Б. Актуальне мистецтво і просторові стратегії сучасного українського театру.
9. Соколенко Н. О. Трансформація моделі драматичної вистави в системі етично-естетичних конвергенцій культури кінця ХХ –початку ХХІ століття.
10. Шевченко Н. А. Простір театру і проблема аутентики в життєтворчих стратегіях митця.
11. Проведення наукової конференції „Художня культура і політика. Актуальний діалог”
12. Проведення наукової конференції у рамках проєкту „Новітня українська драматургія: моделі теоретичного і сценічного прочитання”
2007
1. Корнієнко Н. М. „Театр і проблеми синергетики”
2. Бондарева О.Є. „Новітня українська драматургія як сегмент театрального тексту”
3. Левченко О. Г. „Деякі проблеми сучасної театральної антропології. Проблема цілісності (Інтертекст. Підтекст)”
4. Веселовська Г. І. „Апологія театрального авангарду в соціокультурному просторі України І третини ХХ ст.”
5. Островерх О. Б. „Типологія сценографії в сучасному українському театрі: проксеніка, стилістика, конотації”
6. Мірошниченко Н. Л. „Українська драматургія в контексті зміни діалогічної моделі „автор-театр” початку ХХІ ст.”
7. Селіванова В. Б. „Театр у семіотичному контексті. Театральна критика як об’єкт сучасної методологічної інтерпретації”
8. Шевченко Н.А. „Простір театру в життєтворчих технологіях митців початку ХХІ століття”
9. Бойко Т. А. „Акторське мистецтво „Березоля” в контексті виконавських практик І третини ХХ ст. Творчість Й. Гірняка.”
2006
1. Театр і проблеми синергетики (продовження теми)
2. Курбас і режисерські технології. Частина 1. Проблема лінії як структуротворчого елементу вистави
3. Деякі проблеми сучасної театральної антропології. Проблеми інтерпретації
4. Типологія сценографії в сучасному українському театрі
5. Індивідуалістичні та колективістські тенденції в культурі
6. Театр у семіотичному контексті. Театральна критика як об’єкт сучасної методологічної інтерпретації
7. Участь у 10-річному видавничому проєкті “Сучасна світова драма”
8. Українська драматургія в контексті зміни діалогічної моделі “автор – театр”
9. Антропологія театрального авангарду в Україні (І половина ХХ ст.)
10. Прості театру в життєтворчих технологіях митців ХХ ст.
