Презентація драматургічної антології “Перехрещені часом”

Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса провів презентацію антології сучасної української історичної і актуальної драматургії «Перехрещені часом». Видання відділу драматургічних проєктів Центру, що побачило світ у видавництві «Бук-Друк» за підтримки КМДА, присвячене темі захисників України крізь призму різних епох – від козаччини до сучасної російсько-української війни. Важливо зазначити, що це вже 5-а книга курбасівців у рамках цієї програми і 13-а за військовий період часу. Попередня «промо-акція» антології вже відбулася в рамках арт-фесту Центру Курбаса «Лютий лютий» зі сценічними читаннями двох фрагментів п’єс, підготовлених молодими режисерами і акторами КНУКІМ. Цього разу подія була більш масштабною і різноформатною.

Презентація розпочалася в особливій атмосфері виставки фронтовиків «Ми обираємо Березіль», де експонувалися також графічні роботи воїна і митця Валерія Пузіка, який є не лише художником, а й одним із авторів збірки. Модераторами вечора стали упорядник і автор Олег Миколайчук і спів-авторка концепції і передмови Надія Мірошниченко. Антологія складається з 10-и п’єс, представляючи більш давню історію періоду Козаччини, потім переважно ХХ століття, зокрема час Світових воєн, дві п’єси «перехрещені» – з подорожами в часі, а також кілька текстів періоду останньої російсько-української війни: до і після вторгнення. Модератор представив частину п’єс, насамперед історичні 17-18 століть, відео-роликами – про переможну битву українців і татар над московським військом «Конотоп. 1659» у співпраці з Анатолієм Покришенем і авторську п’єсу «Кароліни синьо-жовтої стрічки», присвячену легендарним постатям: гетьману Івану Мазепі і шведському королю Карлу ХІІ. Далі Олег Миколайчук познайомив із п’єсами Ігоря Юзюка: «Літепло» про трагічні події Першої світової війни в Україні і містично-історичну «Там під чорним лісом… Бандерадо», у якій переплітаються різні часи і герої, але незмінними є визвольні змагання українців за волю.

Середину книги представив співробітник драматургічного відділу Олександр Вітер, автор п’єси «Перехрещені часом», яка дала назву книзі, – фантастичну історію про перетин часів 30-х рр. ХХ-го і 20-х рр. ХХІ-го століть в одній квартирі. Спершу п’єса була представлена відео-роликом пророчої вистави Дніпровського Телетеатру в постановці Володимира Завальнюка. Головне питання тексту відкрите: у якому часі з’єднаються двоє – у ХХ, де героїв чекають катастрофи Голодомору і ІІ Світової, чи в сучасності, де все може виявитися ще гіршим? А вже у живій версії початок п’єси презентували викладач і магістрантка КСУ імені Бориса Грінченка: Павло Макеєнков і Вікторія Жуковіна. Сценічне читання проявило складну партитуру гри. Другу п’єсу «Нитки, що зшивають небо» автор представив самостійно і у світлинах – пророчу притчу про світ, розділений на тих, які живуть під скляним куполом і тих, хто охороняє решту від убивць – «нічних людей».

Наступна п’єса книги «Час вандалів, або Повернення героїв» Неди Нежданої народилася з реальних історій вандалізму проти героїв Майдану і ветеранів. За «поле крові» борються різні сили: музейники, екологи, поліція і корупціонери, але нехтувати пам’яттю загиблих виявляється небезпечним, адже невивчені уроки історія повторює… Сценічне читання фрагментів цієї п’єси у жіночій версії представив режисер Олександр Мірошниченко і акторки театру АСТІО: Юлія Голданова, Анна Ільченко, Вікторія Цехмістрова, Кароліна Кирильчатенко.

Наступні сценічні читання підготували студенти КНУКІМ – практиканти Центру (режисерська майстерня Ніни Гусакової). Про нагальну потребу у справедливості говорив автор п’єси «Аліса в країні укрів» Валентин Тарасов, переможець минулого конкурсу Євродрама. В основі п’єси, заснованої на реальних фактах, історія дівчини з Ірпеня, яка стала розвідницею після того, як її на очах росіяни вбили її рідних. Фрагмент п’єси з драматичним покаранням убивці представила на сцені режисерка Марина Беспрозванна. Натомість драматург Володимир Сердюк представив свою п’єсу «Солдат і старий» – про психологічні травми і складність спілкування воїнів після фронту навіть із близькими. Ганна Гавриленко вирішила містичну історію в стилі театру абсурду. У фіналі мала звучати п’єса «Привиди у гілках» Валерія Пузіка, проте цей текст уже був представлений в Центрі раніше у рамках драм-фесту «Авансцена-Євродрама». Натомість на сцені була презентована новіша п’єса автора-військового: «Давай вірити» – діалог воїна і його дружини, ніби змонтована з віртуальних повідомлень (опублікована у віснику «Курбасівські читання»). Режисерка Єлизавета Комісарова запропонувала вирішити це драматичне роз’єднання родини через містичний лабіринт дверей і розминання героїв у часі і просторі.

Важливою родзинкою і самої антології, і її презентації стали відгуки критиків. Але і в цьому контексті вона виявилася незвичайною: не маститі драматурги критикували молодих авторів, а навпаки: молоді рецензували «метрів». Модератори представили групу студенток спеціальності «літературна творчість» КНУ імені Тараса Шевченка науково-творчого об’єднання «Студентська репліка», яке започаткувала і очолила професорка, наукова співробітниця Центру Мар’яна Шаповал. На презентації вона порівняла її з першою молодіжною драматургічною антологією незалежної України «У чеканні театру» і її концептом «Час без героя». Адже натомість у наш час через війну героїв стало навпаки багато і в житті, і у творах, але це і трагедія України… Як і те, що нове покоління і авторів, які нещодавно представили і власну антологію першої п’єси «Подих війни», і молодих режисерів і акторів, які брали участь у перформативних читаннях – це «діти війни».

Важливо, що вони не бояться говорити про складне і болісне, і дуже хотілося б, аби вони стали «врятованим поколінням». А ще такий формат і книги, і презентації сприяв живому діалогу між досвідченими митцями та молодим поколінням авторів і дослідників.
У презентації також брала участь в.о. директорки департаменту суспільних комунікацій КМДА Олеся Зубрицька, відзначивши значущість таких проєктів для культурного фронту. Підсумки зустрічі підбили видавець Олексій Євенок та керівниця наукового відділу Центру літературознавиця Олена Бондарева. Пані Олена анонсувала подальше життя антології, зокрема її презентацію на конференції «Театр як суб’єкт трансформацій» у Рівному та поїздку до Житомира на прем’єру вистави за п’єсою автора книги Ігоря Юзюка «Літепло». Організатори висловили вдячність за технічну підтримку презентації Олександру Білері та Олександру Россолу, а також художниці Ользі Новіковій за створення афіші та організацію виставкового простору. Ця подія підтвердила, що українська драма продовжує бути важливим голосом, який фіксує історію та формує нові сенси в умовах воєнного часу.

Вечірній Київ
У Києві презентували антологію драматургії про Захисників України «Перехрещені часом»
https://vechirniy.kyiv.ua/news/124542/?fbclid=IwY2xjawRLMBFleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeZ7X57rJH0SMUWJW316cJsm3_WPavZ7os_xXflTEV8FKZfB9wfNsHBxeQLEE_aem_mJG3PI-hHjOfLqRwTY_BIw