Надія Мірошниченко
(псевдонім Неда Неждана)

Неда-Неждана

Драматург, культуролог, перекладач, арт-кураторка. Керівник відділу драматургічних проєктів НЦТМ імені Леся Курбаса. Народилася 1971 року в Краматорську Донецької області.

 

Закінчила Київський державний інститут іноземних мов (французька мова, 1993) і Національний університет «Києво-Могилянська Академія» (культурологія, 1995). Навчалася у Центрі сучасної експериментальної драматургії у Києві (1994). Працювала журналісткою в УНІАН, заввідділом театру в журналі “Кіно-Театр”, завлітом у Київському обласному театрі імені П. Саксаганського та Муніципальному театрі «Київ», сценаристкою в кіно, на ТБ і радіо.

 

Авторка поетичних збірок «Дерева і люди» (1994) і «Котивишня» (1996), книги п’єс «Провокація іншості» (грант Президента, 2008), «Майдан Інферно» (Париж, Франція, 2016, 2022), “Заблукані втікачі” (Валенсія, Іспанія, 2023), «Кицька на спогад про темінь» (Лондон Великобританія, 2022, Братислава, Словаччина, 2023), «Двері», «Самогубство самоти», «Майдан Інферно», “Закрите небо та ін” (Стамбул, Туреччина, 2018-2025). Твори друкувалися в антологіях в Україні і закордоном. У творчому доробку понад 30 п’єс, які мають більше 120 сценічних втілень. Найвідоміші драматичні тексти: /Той, що відчиняє двері, Самогубство самоти, Коли повертається дощ, Голос тихої безодні, Заблукані втікачі, Майдан Інферно, Кицька на спогад про темінь, Оtvetka@ua, Закрите небо. /Твори ставилися у театрах і вишах багатьох міст України: у /Києві, Одесі, Львові, Харкові, Рівному, Луцьку, Чернівцях, Кривому Розі, Білій Церкві, Херсоні, Дніпрі, Феодосії, Маріуполі, Запоріжжі, Луганську, Сєверодонецьку, Миколаєві, Тернополі, Ужгороді, Сумах, Кам’янському, Хмельницькому, Кременчуці, Івано-Франківську, Коломиї, Чернігові/. А міжнародна співпраця (публікації, сценічні читання, вистави, фільми, участь у фестивалях, конференціях, форумах тощо) відбувалася в Польщі, Македонії, Сербії, Хорватії, Болгарії, Білорусі, Косово, Естонії, Литві, Грузії, Вірменії, Киргизстані, Франції, Португалії, Чехії, Словаччині, Румунії, Молдові, Швеції, Німеччині, Ірландії, Норвегії, Бельгії, Іспанії, Італії, Австрії, Великобританії, Туреччині, США, Канаді, Австралії, Іраку, ПАР, Гонконгу./

 

Кандидат філологічних наук, захистила роботу «Структуротвірна роль міфу у сучасній українській драмі» (2017). Обґрунтувала напрям «химерної драми» і творчий метод «варіативності». Викладала у КНУ імені Т. Шевченка, КСУ імені Б. Грінченка, НАКККіМ, КиМУ, Страсбурзькому університеті (Франція) і Празькій академії мистецтв (Чехія). /

 

Співзасновниця Київського театру МІСТ – Молодіжний Інтерактивний Сучасний Театр (2006). Як керівник відділу драматургічних проєктів упорядковувала інформаційні збірники, антології, збірки українських та іноземних п’єс (понад 20), Інтернет-сайти і бібліотеки драматургії: «Віртеп», «Авансцена» і «Авансцена-Євродрама», «Драма&Світ». Ставила вистави, організовувала сценічні читання, конференції, презентації, майстер-класи, фестивалі. Кураторка проєктів Центру “Світова драматургія. Діалог театральних культур”, “Новітня слов’янська драма”, “Майдан. До і після”, “Драмовичок”,  “МоноЛІТ”, “Лабіринт”, “Інша Драма”, “Часо&Простір”, “ДрамПост”, “Неназвана війна”, “Арт-Пантеон”, “Авансцена-Панорама”, арт-фесту Центру “Лютий лютий” та інші./

 

Перекладала п’єси з французької мови і білоруської мов, які публікувалися та ставилися в Україні. Серед авторів перекладених текстів Ален-Рене Лесаж, Матей Вішнек, Жак Моклер, Ерік-Емманюель Шмітт, Жан-Люк Лагарс, Ремі де Вос, Сергій Ковальов та інші. Співупорядниця антологій «Новітня французька п’єса» і «Новітня сербська п’єса» українською мовою, а також українських п’єс у Франції «Від Чорнобиля до Криму» і Сербії «Сучасна українська драма». 

 

Лауреатка і призерка багатьох конкурсів і фестивалів: «Тиждень сучасної української драматургії», «Смолоскип», «СтАрт», «Бієнале актуальних мистецтв», «Коронація слова» та ін. Обиралася головою Конфедерації драматургів України і Гільдії незалежних театрів. Міжнародні відзнаки: журі конкурсу «Дні драматургів» у Ліоні (Франція), Світових конференцій жінок драматургів у Стокгольмі (Швеція) і Кейптауні (ПАР), конкурсу п’єс Євродрама (Португалія, Болгарія, США). Фіналістка премії Оффай у Лондоні (Великобританія). Обиралася патроном України на бієнале «Нові європейські п’єси» у Вісбадені (Німеччина), премії Луїзи Вайс у Страсбурзі, головою українського комітету і віце-президенткою мережі Євродрама.