Оксана Танюк

Драматургиня, письменниця, мистецтвознавиця та театрознавиця, дослідниця сучасної театральної мови. 

Випускниця факультету театрознавства Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого.

Поєднує адміністративну, науково-дослідну та творчу роботу.

Як науковиця працює над темами: «Театр як ресурс художніх методологій. Постнекласичний контекст», «Етика майбутнього…», «Квантова» драматургія. Ресурс не-слова» тощо.

Як куратор та ініціатор керувала низкою знакових експериментальних та освітніх платформ Центру. Зокрема, міжнародним мультимедійним проєктом «Світло з України» / «Light from Ukraine», який став потужним інструментом культурної дипломатії після початку повномасштабного вторгнення. 

 

Інші проєкти:

«Світова режисура — Україні» (зокрема, масштабний проєкт за участю відомого українсько-канадського режисера Григорія Гладія «Київ–Монреаль–Торонто»).

«Вільна Інноваційна Академія Театру (ВІАТ)» — розробка нових методологій для підготовки театральних кадрів. (спів-куратор з О.Чайкою)

«Фрески Часу». Виставка унікальних гобеленів Ірини Проніної.

«Театр без режисера» — пошук альтернативних методів акторської самоорганізації та перформансу.

Пише прозу та п’єси. Вона є авторкою збірки «Казки для дорослих», куди увійшли прозовий твір «Весть о Феечке» та низка п’єс: «Сон Лакшмі, що побачив Вішну у своєму сні, або Медитація на тему Ігри богів», «Мене вбив Іонеско», «Мадам і Єва», «Авва і Смерть», «Ніч Елеонори День» та «Безодня кличе безодню…».

 

Твори  перекладалися італійською, македонською, русинською та сербською мовами, зокрема:

• П’єса «Авва і Смерть» вийшла русинською мовою в антології «Савремена украјинска драма».
• Драма «Ніч Елеонори День» була перекладена й видана в італійському видавництві La mongolfiera (2010).
• П’єса «на 2 не-дії» «Безодня кличе безодню…» увійшла до антології сучасної української монодрами «Голос тихої безодні та інші голоси» (упорядниця — Неда Неждана).
• Екзистенційний детектив «Мадам і Єва» у 2014 році перекладено македонською мовою для збірки «Антологія української драми» (Македонія), а також опубліковано в антології жіночої драматургії «Мотанка» (2016, упорядник — Я. Верещак).
• Постдрама «Чистий, або Як виглядають мрії білого слова» увійшла до антології «Інша драма: сучасні українські п’єси».
• П’єса «Лесь Курбас і Клеє. Репетиція майбутнього» була замовлена Гете – інститутом для проєкту «Паперовий театр». Показ відбувся в Центрі Курбаса. (Автор проєкту і режисер О.Сергієнко)

 

Твори можна знайти на сайтах: 

https://www.ukrdramahub.org.ua/oksana-tanyuk

https://ukrdramalib.com.ua/tanyuk-oksana/

https://kurbas.org.ua/dramlab/tanyuk/madamieva.pdf

 

П’єси ставились як в Центрі Курбаса 

«Авва і Смерть» (реж. Є.Курман) 

«Ніч Елеонори День» реж.О.Балабан)

«Безодня кличе безодню» (реж. С.Сукненко) 

«Сон Лакшмі…»(реж. М.Гринишин)

 

…так і на інших театральних площадках: 

«Авва і Смерть» – театральна студія при ТОТЕАТРІ (реж. О.Вахрамєєва) 

«Ніч Єлеонори День» – театр «Пілігрим» (реж.І.Ільясова)

«Вой не(мой) волчицы, або Кіт Шредінгера» – театр «Перетворення» (реж.В.Завальнюк). 

«МАдам і Єва» поставлена  у Миколаївському національному академічному українському театрі драми та музичної комедії. (реж. Т.Марштупа). 

 

Оксана Танюк працює в різних жанрах, але понад усе її цікавить дослідження метафізичного вектору життя, стосунків реального та ірреального світів, коли неможливо встановити первинність жодного з них. Це можна назвати театром інтелектуальної рефлексії (або Постнекласичним театром інтелектуального експерименту), де дослідницька та наукова оптика авторки превалює над класично-лінійним драматичним сюжетом. Тексти створювалися спеціально для сценічних експериментів на межі театру, філософії та поезії, де сцена постає як простір суперпозиції смислів.

Кілька її п’єс — «XYZ, або Пост Аріадни», «Бідна Алекс» (що увійшли до філософсько-поетичного альманаху «УЛІКА») та «Вой (не)мой волчицы, або Кіт Шредінгера» — можна впевнено віднести до текстів постдрами.

Також Оксана Танюк є упорядницею та авторкою вступної статті фундаментальної збірки «Vita Memoriae» (Життя пам’яті), куди увійшли вибрані поезії та переклади Леся Танюка.

З 2018 року вона працювала секретарем Премії ім. Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті», а з 2026 року обіймає посаду її виконавчого директора. Оксана Танюк є членом Національної спілки письменників України та Національної спілки театральних діячів України.

 

Вибрані публікації

1. Танюк О. У напрямку філософської клоунади, вітання від Розумного Арлекіна – або Метод Креативної Структурованої Імпровізації в дії. Курбасівські читання. 2019. № 14. С. 263–269.
2. Танюк О. Танок реальності. Курбасівські читання. 2019. № 14. С. 270–274.
3. Танюк О. Театр як модель проєктування майбутнього. Мінітеатр (паперовий) в екстремальних зонах буття. Курбасівські читання. 2020. № 15.с. 123–138
4. Танюк О. Етика майбутнього як основа нової моделі творчості. Розумний арлекін постнекласичних ландшафтів. Курбасівські читання. 2021. № 16. С. 34–49
5. Танюк О. Квантова драматургія як ресурс нової театральної реальності. Курбасівські читання. 2023. № 18. С34–49.
6. Танюк О. В передчутті «квантової драматургії». Курбасівські читання. 2024. № 19. С. 89
7. Танюк О. Лабораторія Тиші, або «Квантовий» ресурс не-слова в драматургії Беккета.  Курбасівські читання. N 20, 2025-2026