ВИСТАВИ - Кармен

Танцювальний проект Serge Shvydkyy Dance Company та Центру Леся Курбаса

Хореограф – Сергій Швидкий
Сценограф – Володимир Карашевський
Виконавці –Діана Сміян, Катерина Лисенко, Олександра Комишова, Артур Петров, Сергій Кривоконь
Додаткова музика – Олександр Єгоров
Звук – Олексій Сікорський
Світло – Євген Коп'йов
Художній керівник – Ігор Цишкевич

Сергій Швидкий відомий київських танцювальних колах. Крім викладання руху в інституті Карпенка-Карого в минулому, він активно працював як танцівник і хореограф в Україні, Росії, Європі, Близькому Сході, Центральній Америці, Сполучених Штатах та Канаді. Протягом кількох останніх років він здійснив хореографії наступних вистав:
- ”Весна священна” Стравінського (Славутич/Київ);
- ”Masoch's Venus in Furs (Венера Мазоха в хутрах)” Каїрська опера для Каїрського Міжнародного Експериментального Фестивалю;
- ”Айседора Дункан” у театрі Тревіс (Travis) (Шотландія) і на сцені напроти Сфінкса у Каїрі;
- ”Кармен Ніжинського (Nizhinky's Carmen)” в Торонто (Канада);
- ”Кармен” з балериною Кушняровою у київському Національному оперному театрі ім. Лисенка та етюди до фестивалю Сержа Лифаря та Київської Пекторалі.

Кілька років Швидкий танцював з Сіґаловою в Росії і продовжував виступати у Київській Опері, як і в інших країнах з оригінальними творами, такими як „Вулиця Прорізна” та „East-m-East”. Після того, як його було запрошено здійснити хореографію сюїти „Лускунчик” у Канаді, Швидкий отримав Канадське громадянство. Незважаючи на його переїзд до Канади, Швидкий щоліта приїздить до України для роботи з танцівниками. В Серпні 2005 Сергій Швидкий запропонував двотижневий майстер-клас молодим танцівникам і театральним студентам у Центрі Леся Курбаса. З цією люб’язною підтримкою (приміщення надане Центром) місцевих прихильників на майстер-клас записалося більше шістдесяти бажаючих. До участі було обрано 16 осіб. Після двотижневої роботи Швидкий продемонстрував результати праці глядачу. Цей майстер-клас був не випадковим. Ціллю Швидкого було створення групи сучасного танцю. Добре знаючи ті труднощі, з якими стикаються танцівники закінчуючи навчання, Швидкий хотів запропонувати їм інший вибір. Він знав, що сучасний танець знаходиться в Україні у ембріональному стані і хотів заповнити цю порожнину запропонувавши танцівникам інший спосіб художнього вираження.

В серпні 2006 Швидкий прибув до Києва з планом створити компанію і студію. Він відібрав чотирьох танцівників, попрацював із ними і потім відвіз до Каїру на театральний фестиваль. Група показала МАЙСТЕР-КЛАС КАРМЕН. Підготовка цієї роботи була знову підтримана Центром Леся Курбаса (забезпечення приміщення) і початковим грантом підприємства ОБОЛОНЬ. В Каїрі танцювальний етюд було показано великій аудиторії. Роботу Швидкого було помічено у Єгипті, а його „Венера у хутрах” демонструвалась по національному телебаченню. Після вистави КАРМЕН представники Міністерства культури запропонували йому здійснити спільний проект. Вистава-ескіз за назвою МАЙСТЕР-КЛАС була тільки першим кроком. Він вирішив залишитись у Києві майже до кінця листопада, щоб закінчити цю виставу з додатковими виконавцями. Треба пам’ятати, його ціль не просто завершити КАРМЕН, а підготувати основу для постійної групи і спробувати заповнити вакуум сучасного танцю у Києві. Важко збагнути, що часів Київської танцювальної студії Броніслава Ніжинського у 1920-х роках, ніхто не перейняв його естафету. Тому в даний час Швидкий працює з сценографом Володимиром Карашевським над презентацією МАЙСТЕР-КЛАСУ для київської публіки з бажанням підготувати глядача до цього мистецтва. Мотивації Швидкого ширше за особисте задоволення. Працюючи у Театральному інституті Карпенка-Карого він оцінив значення доброї рухової підготовки актора, тому він хоче, щоб вистава привернула увагу на стан Театрального інституту. Підготовка – це не тільки добрі інструктори; це сценічне мистецтво вимагає відповідного приміщення. (На цей час тільки Центр Курбаса має підходяще приміщення.) Театральний інститут Карпенка-Карого знаходиться у запущеному стані, розширення, що розпочалося багато років тому на Ярославовому Валі лишається незавершеним, а стара будівля інституту також вимагає ремонту.