– відкриває ще одну трагічну сторінку в історії України.
1933 – це рік штучного голодомору, геноциду, що забрав понад 14 мільйонів людських життів. Виставка Святослава Коштелянчука тяжіє до философсько-метафоричного переживання. Експозиція вирішена через певний ритм відтворення мікро та макрокосмосу. Крайнє інтимізований, нібито через наївний погляд дитини, що затягує в глибини нашої свідомості, цей мікропростір раптом перетворюється на океан різних смислів, створюючи пластичну містерію пам’яті. Тонкий графічний малюнок “відчужує” пряму емоцію і надає їй зміст аскетичного суворого документу свідчення цієї трагедії.
І – центр цього художнього простору є інсталяція – Ангел. Зроблений художником з того матеріалу, з якого складалися мрії та надії, марення та молитви людини, що вмирає від голоду. Ангел Спасіння та Преображення.
