УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР У ПЕРЕДДЕНЬ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ. ПОШУК (КАРТИНИ СВІТУ. ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ. МОВА. ПРОГНОЗ)
Видавництво “Факт”, Київ, 2000
“Театральний процес випереджує думку істориків та теоретиків мистецтва. Книга Н. Корнієнко спокутує цей гріх: уперше в теоретичному аспекті проаналізовано широкий театральний масив вистав, котрі у своїй сукупності можна визначити як пошуковий український театр кінця ХХ століття.
Автор пропонує дослідження на перетині мистецтвознавства, соціальної психології театру, культурології, елементів фізико-математичних і синергетичних підходів. Цим нова робота Н. Корнієнко споріднена з її попередньою монографією “Лесь Курбас: репетиція майбутнього”. Контекст європейської сучасної думки прокладає новий шлях українській театральній науці”.
З анотації до книги “Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук (Картини світу. Ціннісні орієнтації. Мова. Прогноз)”.
“У випадку книги п. Корнієнко ми маємо поліцентричний текст….Думок, які могли б вважатися головними чи засадничими, можна назвати принаймні кілька. Вони лежать на різних теоретичних та буттєвих рівнях і органічно…розвиваються, не заважаючи, а підтримуючи одна одну, маючи внутрішнє асоціативне, а не строго логічне пов?язання. Текст пульсує, весь час утворюючи маленькі енергетичні центри, розгалужені імпульси від яких Авторка часто залишає добудовувати читачеві, заохочуючи його сміливістю власних інтерпретацій… По-друге, книга Неллі Корнієнко є зразком стихійної, або точніше “природньої” деконструкції…
[Авторка] пропонує кілька “мов-ігор”, на перетині яких виникатиме тканина її дослідження. По-перше, це постмодерністська філософія та соціологія….. По-друге,…пропонує розгляд театру як відкритої системи у контексті синергетики… Цей напрямок має справу із складними нелінійними системами, котрі, знаходячись у стані нерівноваги, наближаються до критичних точок, де їхня поведінка може бути непередбачуваною, а для дослідника – особливо цікавою, бо існує велика ймовірність того, що система опинилася якраз на порозі того довгожданого моменту, коли із хаосу несподівано виникає порядок…
…На мій погляд, у своїх найкращих зразках аналізу Неллі Корнієнко дає приклад справжньої театральної герменевтики, якої українське театрознавство досі не знало.”
Олена Левченко. Художня культура як контекст суспільного буття//Український гуманітарний огляд. – 2001. – №4.
