| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
||||||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
|
||||||||||
 |
 |
 |
|
||||||||||||
 |
|
||||||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
|
||||||||||
 |
|
||||||||||||||
 |
 |
|
|||||||||||||
 |
 |
|
|||||||||||||
 |
|
||||||||||||||
 |
|
||||||||||||||
 |
 |
 |
|
||||||||||||
 |
|
||||||||||||||
 |
|
||||||||||||||
|
укр / ENG / pol
Евритмія - мистецтво руху
Проєкт покликаний репрезентувати мистецтво евритмії широкому глядачу. Особливість евритмії полягає у тому, що евритмічні рухи та форми відображають певний зв’язок будови людини та будови світу. Тобто, як мистецтво руху, воно ґрунтується не тільки на естетичних підставах, а й на певних етичних, загально людських законах. Сьогодні, коли від діячів мистецтва все частіше чуєш наголошування незалежності мистецтва від категорій добра й зла, евритмія залишається острівком, де наголос є діаметрально протилежним. Більш того, мистецтво евритмії часто використовують як інструмент пізнання законів світобудови. Звідси постає питання:
«Чи є евритмія новим видом мистецтва, яке має свої засоби відтворення, чи це просто метаморфізований танок або окрема дисципліна сценічного мистецтва?»
Тому в цьому проєкті евритмія постає як об’єкт дослідження, де демонструються її засади та базові елементи.
Презентація проєкту містить доповідь про виникнення евритмії та її історичний зв’язок з культурними явищами в Україні, демонстрацію базових елементів та метод пошуку відтворення евритмії українською мовою. Вона відбуватиметься в інтерактивному форматі, тобто в режимі живого творчого спілкування.
Також великою частиною проєкту є створення сценічного метаморфозу «Три слова до тебе», який представлено окремою подією.«ТРИ СЛОВА ДО ТЕБЕ»
сценічний метаморфозСлово перше
«Мелодія» Золтан Алмаші / Мирослав Скорик (2023)
«Здригнулася земля» Катерина Хлань (2014)
«Мати милосердна» 8 псалом, Димитрій Туптало (17 століття)
Слово друге
Прелюдія «Ich ruf zu dir, Herr Jesus Christ» Й. С. Бах (18 століття)
«Замість сповіді» Павло Вишебаба (2022)
Слово третє
«Contabo Domino» Alessandro Grandi (16-17 століття)
«Танцюй» Тетяна Власова, (2022)
«Народний танець» Мирослав Скорик (1965)
PS
«... в далекім-далекім степу» Артем Полежака (2018)
«Ми є!» Юрій Шевченко (2013)
Учасники сценічного метаморфозу:
Надія Дягілева (евритмія), Київ
Анна Стоянова (художнє слово, спів)
Віра Козак (скрипка), Тернопіль
Катерина Гаврилова (фортепіано), Полтава
Олександр Білера (сценічне світло), Київ
Проєкт здійснено за участі ГО «РОЗКВІТ – М».
